Недавно я в который раз прочитала главу в книге Бытие о жертвоприношении Авраама.Он так любил Господа,что даже гтов был принести в жертву своего любимого сына- Ицхака- самое дорогое,что у него было в жизни,сына,которого он так ждал много лет.
Эта глава так применительна к нам,верующим! Иногда мы зажимаем в наших руках и не хотим отдать Ему ...А надо,надо сделать это...
Я подумала что у меня в жизни- самая светлая моя мечта,дорогая моему сердцу- выйти замуж.И я решила отдать ее Господу.Я молилась :"Господь ,я приношу это к Тебе.Я отдаю это в твои Руки.Ты вправе делать с этим,чо хочешь.Я приношу это к Тебе как жертвенный дар.Я готова идти за Тобой,куда бы Ты меня ни повел.Аминь."
И мне стало намного легче.Я поняла- чтобы со мной не случилось,выйду я замуж или нет- все это "во благо,а не во зло".Вместе с Господом я смогу устоять.Я смогу превозмочь все.
Вчера ,на молодежке я втретила верующую одинокую женшину.Ей 50 лет,она не была замужем и у нее нет детей.Но по ее виду я поняла что и она - счастлива.Он улыбалась.Я разговарилась с ней.Она сказала:"А у отсавленной гораздо больше детей,чем у имеющей мужа....Господь твой супруг...".
Она сказала что Господь привел в ее жизнь столько "детей",что она не моет их сосчитать.Она счастлива.
Я тоже хочу быть такой свободной и счастливой.Свободной от постояной тревоги за то,что я могу и не выйти замуж.От постоянных депрессивных мыслей- что я буду делать,если буд одна...От слез и расстройств.
Я поняла-значит не каждому Господь дает половинку.Ну и что.Можно с этим жить.
Благословений.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Еще не читая, уже знала о чем пойдет речь.
Дорогая Наташа, вы так молоды, не могу понять почему у вас такой страх остаться одной и боязнь не выйти замуж. Бойтесь лучше одиночества вдвоем. Смотрите, чтобы не выскочить за первого встречного и потом маяться.
Не зацикливайтесь на этой идее, служите Богу, а Он Сам все усмотрит.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
